Майстер і Маргарита - Страница 169

169

312

…імператор Рудольф, чаклун та альхемік… — Йдеться про австрійського імператора Рудольфа II Габсбурзького (Rudolf II Habsburg, 1552–1612), сина імператора Максиміліяна II. Відзначався млявим, апатичним характером, підозрілістю, схильністю до меланхолії, брутальністю та деспотизмом. Більше цікавився астрологією й альхемією, ніж державними справами. У своєму празькому палаці створив альхемічну лабораторію, зібрав величезну колекцію книг, рукописів, монет та всіляких раритетів.

313

Ані Ґай Кесар Каліґула, ані Мессаліна… —

Ґай Кесар Каліґула (Gaius Caesar Caligula, 12–41 р. н. е.) — прозвище (лат. caligula — чобіток) третього римського імператора Ґая Юлія Кесаря Ґерманіка (Gaius Julius Caesar Germanicus, 37–41), наступника імператора Тиберія, славного несамовитою жорстокістю; вбитий трибунами преторійської когорти, тобто власними охоронцями.

Мессаліна, точніше Валерія Мессаліна (Valeria Messalina, 22–48 р. н. е.) — третя дружина четвертого римського імператора Клавдія, яка фактично правила імперією, відома своєю розпусною поведінкою та підбурюванням вбивчих дворових інтриг.

314

…обличчя Малюти Скуратова. — Малюта Скуратов (Бєльський Григорій Лук’янович, загинув 1572) — найближчий довірений помічник московського царя Івана IV Грозного в керівництві опричниною — спеціяльною службою, скерованою на придушення князівсько-боярської опозиції. Відомий своєю жорстокістю та садизмом, його ім’я стало нарікальною назвою садиста.

315

Он гурт брокенських гультяїв. — Гора Брокен (див. прим. ) славна шабашами гультяйок-відьом (Brockenhexe), ці відьми є усталеними персонажами місцевого фольклору, їхні ляльки давно продають на горі як сувеніри. На свій баль сатана міг запросити лише нечисть високого ранґу, а не простих відьом, з однією з яких він колись «близько спізнався» (та ще й з сумними наслідками — див. прим. ) під час перебування на чортовій катедрі. Отож він, мабуть, запросив «настоятелів» катедри, відьмацьку шляхту чоловічої статі, назвавши їх (за аналогією) брокенськими гультяями (німецькою це було б «Brockenbummler»).

316

…ще один. Ні, двоє! <…> Якось Азазелло <…> нашепотів йому пораду, як позбутися однієї людини, викриттів якої він надзвичайно побоювався. <…> він казав своєму знайомому, що був від нього залежним, обприскати стіни кабінету отрутою. <…> — А хто з ним? — А от це той самий запопадливий його підлеглий. — З’ява датує написання цього розділу роману: 1938 р. Йдеться, очевидно, про генерального комісара державної безпеки, наркома внутрішніх справ (до 1936 р.), одного з головних поплічників Сталіна в організації та виконанні масових репресій Генриха Григоровича Ягоду (Єноха Гершеновича Єгуду, 1891–1938), якого на гучному процесі «антисовєтського правотроцькистського центру» 1938 р. було звинувачено в організації вбивства С. М Кірова, в отруєнні В. Р. Менжинського, В. В. Куйбишева, М. Горького та його сина М. Пєшкова, в спробі отруїти М. І. Єжова, який змінив Ягоду на посаді шефа НКВД 1936 р. — «однієї людини, викриттів якої він надзвичайно побоювався». «Запопадливим його підлеглим» був, без сумніву, його секретар П. П. Буланов. Ягода й Буланов були розстріляні 1938 р. Єжов, за звинуваченням у керівництві змовницькою організацією у військах та органах НКВД, розстріляний 1940 р. — оскільки цей розділ роману на той час був вже написаний, Єжов не встиг потрапити на баль до сатани.

317

Велетенський чорний Нептун… — Нептун (лат. Neptunus) — початково римський бог річкової та ключової води. З ним ототожнюється давньогрецький Посейдон, який, перейшовши до римської мітології під назвою Нептун, став богом моря. Зображувався з тризубом у руці.

318

У виданні 1969 р.: «…та гугонів, як джаз».

319

…витанцьовували камаринського на естраді. — Камаринський (камаринська, комаринська) — російська народна пісня та танок жвавого, комічного, не дуже цнотливого характеру.

320

Фокусника-саламандру, що не згоряв у коминку… — Саламандра (наукова назва: Salamandra salamandra) — тварина кляси земноводних, має ящіркоподібне лискучо-чорне тіло 20–28 см завдовжки, з яскравими вогнистими жовтогарячими плямами. Водиться у Центральній та Південній Европі, в Україні — лише в Карпатах. З цією тваринкою пов’язані численні казки та забобони. Найбільш поширеним є середньовічний міт про неспалимість саламандри, про її здатність жити у вогні, про саламандру — дух вогню.

321

…кожному буде дано за його вірою. — Волянд перефразує слова Ісуса, зацитовані Левієм Матвієм в Евангелії: «за вірою вашою хай буде вам» (Мт. 9: 29). Уся фабула роману побудована на вічній непохибності цих слів.

322

Ноблес обліж… (фр. noblesse oblige) — положення (честь) зобов’язує.

323

…роззявкуватого приват-доцента… — Приват-доцент (від лат. privatim — приватним чином та docens — той, хто навчає) — вчене звання позаштатного викладача університету або іншого вищого учбового закладу царської Росії.

324

…моя донно… (італ. mia donna) — звичне в Італії звертання до жінки шляхетного стану.

325

У виданнях 1966–1967, 1967 та 1969 р. замість слова «коханець» (любовник) стоїть більш «цнотливе» слово «коханий» (возлюбленный).

326

Рукописи не горять. — Цю фразу, що стала дуже популярною і навіть «модною» дослідники творчости Булгакова вважають цитатою, нехай не текстуальною, але змістовною, з книги Наполеона Пейра «Історія альбіґойців» (N. Peyrat. Histoire des Albigeois. Les Albigeois et l’Inquisition. — Paris: Lacroix-Verboeckhoven, 1870–1872. 3 vols. — Vol. 2. — Р. 107), у якій описані відвідини альбіґойців у провінції Ланґедок у 1205 р. пріора Домініка де Ґусмана, засновника домініканського чернечого ордена (згодом католицького святого), для боротьби з єрессю. Свої антиальбіґойсікі арґументи він виклав на письмі, а рукопис вручив своїм опонентам. Альбіґойці, порадившись, вирішили спалити цей рукопис. Яке ж було їхнє здуміння, розповідає легенда, коли «полум’я поставилося до рукопису Домініка з благоговінням і тричі відштовхнуло його від себе» (И. Л. Галинская. Шифры известных книг. — М.: Наука, 1986. — С. 112).

169