Майстер і Маргарита - Страница 142

142

40

…шматок пергамену. — Пергамен (лат. pergamena) — особливим способом оброблена не дублена козяча або овеча шкіра до письма. Увійшов до широкого вжитку з IV ст. н. е., коли він дістав назву від міста Пергама в Малій Азії (нині Бергама в Туреччині), де ще з II ст. до н. е. містився центр виробництва цього матеріялу. За часів Ісуса слова «пергамен» ще не було, воно не згадується ні в Старому, ні в Новому Заповіті. Шкіра до письма тоді була відома під грецькою назвою «мембрана» — саме це слово вживається у грецькому (μεμβράνα), латинському та польському (membrana) текстах Нового Заповіту (2 Тим. 4: 13). Але у старослов’янському та російському текстах, а також в українському перекладі П. Куліша (1887) воно перекладено як «кожа»; в усіх наступних українських виданнях, а так само й в англійських, німецьких та французьких — як «пергамен» (англ. parchment, нім. Pergament, фр. parchemin).

41

Підслідний із Галилеї? До тетрарха справу посилали? —

Галилея (від євр. [галіль або ґаліль] — «коло») — провінція Палестини, в якій було розташоване місто Назарет, з якого походив Ісус, і яке лежало поза межами юрисдикції Пилата.

Тетрарх (гр. τετράρχης) — чотиривласник, правитель четвертої частини царства (або чотирьох провінцій) — титул, надаваний васальному (від Риму) правителеві-цареві. Тут йдеться про Ирода Антипу (21 р. до н. е. — 39 р. н. е.), сина Ирода Великого, тетрарха Галилеї, якому за місцем походження (ad forum originis) був підсудний Назарянин Ісус, і якому Пилат спершу передав був на розгляд справу Ісуса. Боячись, що Ісус — це воскреслий обезглавлений ним Іван Хреститель, Антипа повернув справу на розгляд Пилатові (за місцем скоєння — ad forum delicti commissi).

42

…присуд Синедріону направив на ваше ухвалення… — Синедріон, або Великий Синедріон (євр. [Санхедрин ґдула], гр. Συνέδριον, лат. Consílium — рада старійшин Єрусалима) — назва верховного суду (релігійно-політичного трибуналу) в Єрусалимі. До складу Синедріону входив 71 чоловік включно з президентом-первосвящеником (Числа 11: 16). Вироки, видавані Синедріоном, підлягали ухваленню римськими властями. Слово «синедріон» часто вживається нині у неґативному значенні «судилище».

43

…поставили перед кріслом прокуратора чоловіка років двадцяти семи. — Відступ від евангелійних реалій: за Евангелієм від Луки (Лк. 3:23) Христос, розпочинаючи своє служіння, мав «років із тридцять»; за Іваном (Ів. 2:13) Він став на служіння напередодні Пасхи, потім, напередодні другої Пасхи, Він «перейшов на той бік Галилейського чи Тиверіядського моря» (Ів. 6: 4), нарешті, напередодні третьої Пасхи Він постав перед судом та був розіп’ятий (Ів. 13:1). Відтак перед прокуратором мав би постати чоловік років тридцяти двох — тридцяти трьох.

44

…чоловік був одягнений в <…> хітон. — Хітон (гр. χιτών) — грецький чоловічий та жіночий нешитий одяг у вигляді квадратного полотнища, яке вільно облягало тіло й трималося на ньому за допомогою застібок (фібул) на плечах та паса в талії.

45

…запитав арамейською мовою… — Арамейська мова — мова семітської групи, яка починаючи з III ст. до н. е. стала витісняти гебрайську (давньоєврейську) і за часів Римської імперії була побутовою мовою євреїв Палестини; гебрайська залишалася мовою богослужіння та офіційного вжитку.

46

…ти підбурював народ зруйнувати ершалаімський храм? — Згідно з Евангеліями ця частина допиту провадилася не в прокуратора, а в первосвященика. Єршалаїмський (Єрусалимський) храм — юдейська культова споруда на Храмовій горі (гора Морія) у східній частині міста, зведена Соломоном десь 1000 р. до н. е., перебудована перським правителем Зоровавелем (534 р. до н. е.) та Иродом Великим (з 20 р. до н. е.) та зруйнована у 70 р. н. е. при взятті Єрусалиму майбутнім десятим римським імператором Титом Флавієм. Загибель багатого та розкішного храму, від якого «не зостанеться й каменя на камені» провіщав Ісус (Лк. 21: 5). Нині на цьому місці стоїть золотоверхий ісламський храм Куббат аль-Сахра (мечеть Омара). На допиті в первосвященика Каяфи (а не в Пилата) Ісусові інкримінувалася за кривосвідченнями нібито зроблена ним заява: «Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його» (Мт. 26: 61); «Я зруйную цей храм рукотворний, — і за три дні збудую інший, нерукотворний» (Мр. 14: 58). Викривлені чутки про такий намір могли поширитися «однією самарянкою», якій Він казав: «…надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви <…> коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді» (Ів. 4: 21, 23). До Пилата Його привели вже з іншим звинуваченням (див. прим. ).

47

Кентуріона Щуробоя сюди. —

Кентуріон (лат. centurio) — командир кентурії або маніпула (див. прим. , ), сотник.

Щуробій — це слово (лат. muricidus від слів mus — щур, миша, пацюк та occido — вбивати, знищувати, вражати на смерть) вживалося в давньому Римі також у значенні «боягуз» як образливе прозвисько, особливо у війську. У сполученні з іменем Марк, яке можна одночасно виводити з латинських слів marcus (молот) та marceo (бути млявим, плохим), воно має свідчити про дещо іронічне ставлення автора до свого персонажу — людини кремезної статури, жорстокої, обмеженої, хороброї та беззастережно відданої своєму зверхникові. Слід також зазначити, що в час написання роману слово «щуробій» (рос. «крысобой») було «на слуху» в СССР як назва популярного хемічного засобу боротьби з гризунами. Щуробоями називали у побуті також працівників санепідслужби та (принаймні у Києві) аґентів державної безпеки, які проводили труси та арешти.

142