Майстер і Маргарита - Страница 144

144

58

Що таке істина? — «Quid est veritas?» (лат.) — це запитання Пилат поставив після слів Ісуса: «Я на те народився і на те прийшов у світ, щоб засвідчити істину». Не діставши відповіді, він сказав юдеям: «Не знаходжу я в Ньому провини ніякої» (Ів. 18: 37, 38). Оскільки в романі розмова велася грецькою, запитання мало б звучати «ті естін алітея?» (τί έστιν αλήθεια;).

59

…в садках на Оливній горі. — Оливна гора (євр. [гар газейтим — гора олив] або [гар гамшоха — гора помазання], гр. όρος των ’Ελαιων, лат. mons Oliveti; рос. Елеонская гора) — гора на схід від Єрусалиму, відділена від міста Кедронською долиною (див. прим. ), схили якої були засаджені маслиновими садами (їхні залишки збереглися дотепер). Саме тут Ісус навчив своїх учнів молитві «Отче наш», саме звідси Він вознісся на небо.

60

…ти великий лікар? — Ні, прокураторе, я не лікар… — Перш ніж потрапити на допит до Пилата, Ісус звершив чимало актів зцілення хворих та воскресіння померлих (Евангеліє від Матвія свідчить про 14 таких актів, від Марка — 11, від Луки — 15, від Івана — 4), і Пилат, певно, чув про це. На початку Ісус не бажав розголосу про свій дар цілителя: «Гляди, не розповідай нікому», казав він уздоровленому (Мт. 8: 4, Мр. 1: 44), але згодом слава про це розбіглася по всій країні.

61

Я й віслюка жодного не маю, ігемоне, — сказав він. — Прийшов я до Єршалаїму таки через Сузьку браму, але пішки, в супроводі одного лише Левія Матвія, і ніхто мені нічого не кричав, бо ніхто мене тоді в Єршалаїмі не знав. — Це заперечення версії Пилата не відповідає Евангеліям: Ісус в’їхав до Єрусалиму верхи на молодім віслюкові, за яким йшла ослиця, як це провістив пророк Захарія (Зах. 9: 9), під гучні вітання численного натовпу «Осанна!», що простеляв Йому шлях одежею й зеленню та вимахував вітами дерев та листям пальм (Мт.21: 2–11, Мр. 11: 2–10, Лк. 19: 30–40, Ів. 12: 12–19).

Сузька (Золота) брама — брама у східному мурі Єрусалиму, від якої починається шлях до міста Сузи. Окрім Сузької у романі згадується Хевронська (Яффська, у західному мурі), Гетсиманська (Овеча, у східному мурі) та «південна» (Сіонська? — у південному мурі) брами. Усього в мурах Єрусалиму було 17 брам (див. прим. ). Нині Сузька брама закладена кам’яними блоками й замурована. Вона сама собою розчиниться в момент приходу Месії (див. прим. ).

62

Чи не знаєш ти таких <…> одного такого Дисмаса, другого — Ґестаса й третього — Вар-раввана? — Імена розбійників, розіп’ятих по обидва боки від Ісуса, в Евангеліях не названі. Булгаков міг почерпнути їх з апокрифічного Евангелія від Никодима «Діяння Пилата» (Evangelium Nicodemi. Acta Pilati 9: 5). Ім’я третього розбійника, засудженого на смерть за підбурювання та вбивство, але відпущеного євреями з нагоди свята Пасхи, згадується у всіх канонічних Евангеліях у формі «Варавва».

63

Піхотний маніпул потрапив до мішка, і якби не врубалася з флангу кавалерійська турма… — Маніпул (лат. manipulus) — загін вояків війська Стародавнього Риму, 1/30 леґіону, 1/3 когорти, до складу якого входять дві кентурії (див. прим. ).

Турма (лат. turma) — загін кінноти війська Стародавнього Риму з 15–30 вершників, 1/20 римської али (див. прим. ).

64

…у бою при Ідіставізо, в Долині Дів. — Йдеться про битву, в якій 16 р. н. е. римський полководець Ґерманік, небіж імператора Тиберія, здобув перемогу над військом германського племені херусків, очолюваним Армінієм. За описом Тацита (Аннали 2: 16), битва відбулася «…на полі, що мало назву Ідіставісо <…> посередині між Вісургом та пагорбами…» (in campum, cui Idistaviso nomen <…> medius inter Visurgim et collis. Назва «Ідіставізо» та її тлумачення «Долина дів» Булгаков узяв з Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона. Німецькі історики тлумачать її як «Лука лісових богинь» або «Лука лісових дів» (ст. — нім. Idista — діва, богиня, валькірія, німфа и Viso — лука: «Der Waldgottinen Wiese»). Visurgis — це латинська назва річки Везер (Weser) у Нижній Саксонії (Німеччина). Існує щонайменше 7 версій розташування Ідіставісо. Найбільш визнаними є місцезнаходження десь поміж містечком Бюкебурґ та річкою Везер, або між Мюнденом та Вестфальськими воротами. Свідчень про участь у битві Пилата немає — Булгаков, мабуть, виходить з його германського походження (див. прим. ).

65

…смертний вирок <…> виданий Малим Синедріоном… — Малий Синедріон — така назва не згадується ні в Старому Заповіті, ні в Евангеліях, ні в історичних джерелах новозаповітньої доби (у перекладі П. Криксунова на іврит стоїть [санхедрин га-ктана]). Йдеться про скорочений склад Великого Синедріону (див. прим. ), комісію з 23 членів («суд двадцяти трьох»), що скликалася до розгляду нагальних справ або до підготовки матеріялів, подаваних на розгляд пленарного засідання Великого Синедріону. Словосполучення «Малий Синедріон» мабуть було вжито автором за суголосністю та за сучинністю як натяк на «Малий Совнарком» — спеціяльну комісію Совєту народних комісарів РСФСР (СНК), створену 1917 р. на прискорення ухвалення рішень, що не потребують розгляду на колегії СНК та на підготовку матеріялів до розгляду з участю експертів з економіки, права і т. ін.

66

…утопійні промови… — Анахронізм: слово «утопія» (гр. ουτοπία від ου — ні та τόπος — місце), що значить «ніде» й означає нездійсненну, химерну вигадку, фантазію, утворено 1516 р. як калямбур від грецького слова «ευτοπία» (ε — добре та τοπος — місце) — «мальовнича місцина», «рай». Таку назву (Utopia) має твір англійського філософа сера Томаса Мора (Sir Thomas More, 1477–1535), в якому описується атеїстично-комуністичне місто-держава, життя та політика якої визначаються лише прагматичним розумом та доцільністю.

144