Майстер і Маргарита - Страница 149

149

109

…тяжкий бас співав про свою любов до Тетяни. — Йдеться про арію Греміна з опери П. І. Чайковського «Євгеній Онєгін» (написана 1878 р.; лібрето П. І. Чайковського та К. С. Шиловського).

110

…будинок <…> містився на бульварному кільці… — Бульварне кільце — десять бульварів (Яузький, Покровський, Чистопрудний, Сретенський, Рождєственський, Петрівський, Страсний, Тверський, Нікитський, Пречистенський [тепер Гоголівський]), прокладених на місці зруйнованого білого муру, що оточував Москву в XVI ст. Бульварне кільце лежить усередині Садового кільця (див. прим. ). Точна адреса будинку: Тверський бульвар, № 25 (див. прим. ).

111

Будинок називався «Домом Грибоєдова» на тій підставі, що буцімто колись ним володіла тітка письменника — Олександра Сергійовича Грибоєдова. — Прототипом «Д о м у Г р и б о є д о в а» вважають «Дім Герцена» при Тверському бульварі, 25, будинок XVIII ст., у якому народився російський письменник та філософ О. І. Герцен (1812–1879), позашлюбний син заможного поміщика І. О. Яковлєва. Маєток належав дядькові письменника сенаторові О. О. Яковлєву. У 1920-і роки тут містилися деякі літерацькі організації (РАПП, МАПП та інші, яким Булгаков дає у романі збірну назву МАССОЛІТ — див. прим. ); зараз у будинку міститься Літературний інститут ім. М. Горького. Олександр Сергійович Грибоєдов (1790 [1795?]–1826) — російський письменник та дипломат, автор знаменитої віршованої комедії «Лихо з розуму» (Горе от ума, 1824).

112

…вершник у бурці… — Бурка — традиційний предмет одягу в народів Кавказу — повстяний плащ без рукавів з широкими плечима, що захищав від вітру та дощу при верховій їзді.

113

…тримає в руці самописне перо. — Самописне перо — письмовий прилад з автоматичним подаванням чорнила до пера на відміну від звичайного пера, яке при писанні вимагало періодичного вмочування у чорнило; те саме, що авторучка («самописка»). У час дії роману авторучка ще не набула повсюдного поширення, наявність її вважалася престижною (тоді й носили її напоказ у зовнішній кишені піджака), використання самописного пера в школах заборонялося.

114

…Арчибальд Арчибальдович… і далі. — У 1920-і–1930-і рр. в СССР була шалена мода на іноземні «аристократичні» імена на кшталт Альберт, Арнольд, Адольф, Гарри, Жорж, Едіт, Ізольда, Люїза, Стелла та інші, що їх часто давали дітям — явище, яке знайшло глузливе відлуння в романі Булгакова: Адельфіна Буздяк, Сергій Герардович, Жорж Бенґальський, Іда Геркуланівна Ворс, Анна Ричардівна, Альоїзій Могарич, Арчибальд Арчибальдович.

Прототипом Арчибальда Арчибальдовича вважається директор ресторанів творчих об’єднань Москви Яків Данилович Розенталь (1893–1966), часто згадуваний у мемуарах письменників, журналістів та акторів того часу. Опис ресторану містить ознаки не тільки ресторану в Домі Герцена (див. прим. ), але й ресторану Дому актора, який навесні та влітку відкривав філію у садку біля старовинної будівлі «Жургаз» на Страсному бульварі № 11.

115

…порційні судачки а натюрель. — А натюрель (фр. à naturel — натуральний) — страва, що не проходить глибокої кулінарної обробки; у цьому разі — судачки відварні або зготовані на парі.

116

…у «Колізеї» <…> з Театрального проїзду. — На Театральному проїзді, що сполучає майдан перед Большим Театром (Театральний) з Луб’янським майданом, ресторану о такій назві немає; там є ресторан при готелі «Метрополь».

117

Оревуар, Фоко! — Оревуар (фр. au revoir) — до побачення.

118

А стерлядь <…> А яйця-кокотт із шампіньйоновим пюре <…> А філейчики з дроздів <…> З труфлями? <…> тарілочка супу-прентаньєр <…> Що там ваші сижки… —

Стерлядь — цінний вид осятрових риб, предмет гастрономічної розкоші, в Україні відомий також під назвами стерля та чечуга.

Яйця-кокотт (фр. ceufs-cocotte) — страва французької кухні, пряженя з випускних (незбитих) яєць у порційних горнятках («кокотницях»), зготована на сметані з різними овочами, грибами, сиром, рибою, ікрою, тощо (безліч рецептів); жовток яйця має при цьому залишатися рідким.

Філейчик (здрібн. від фр. filet — філе або філей) — розплатана тушка риби або птиці з видаленими кістками та шкірою.

Труфлі — дуже цінні й дуже дорогі гриби з підземними плодовими тілами, що нагадують картоплину, цінуються як неповторна вишукана приправа, яку для запаху додають до страв у вигляді тонесеньких стружок живого гриба в мінімальній кількості (як сіль або перець); деякі, менш шляхетні, види труфлів вживаються до їжі як звичайні гриби.

Суп-прентаньєр (фр. soupe printanière) — «весняний суп», тобто зварений з перших, переважно тепличних, весняних овочів.

Сижки (здрібн. від сиг, мн. сиги) — промислові риби родини лососюватих.

119

А дупелі, гаршнепи, бекаси, вальдшнепи… — назви видів пернатої дичини німецького та французького походження, уживані мисливцями; відповідають українським науковим назвам «баранчик великий», «баранчик малий», «баранчик-крехтун», «слуква».

120

Хлопець, певно, на Клязьмі загруз, — густим голосом озвалася Настасія Лукинична Непремєнова, московська купецька сирота, що стала письменницею й пише батальні морські оповідання під псевдонімом «Штурман Жорж». — Штурман Жорж — Характеристика та портретні риси не залишають сумніву щодо прототипу персонажу — це «генеральська сирота», російська совєтська письменниця Ольга Дмитрівна Форш (Комарова, 1873–1961). Народилася в сім’ї генерала, мати померла дуже рано, і вихованням дівчини займалася бонна, яка згодом вийшла заміж за батька. Після смерті батька мачуха віддала дівчину до Миколаївського сирітського інституту в Москві. Під «батальними морськими оповіданнями» Булгаков розуміє її роман «Божевільний корабель» (Сумасшедший корабль, 1931), в якому описано побут петроградської мистецької інтеліґенції перших пореволюційних років та часу подій у Кронштадті 1921 р.

149